НОРМАТИВИ СПИСАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ

​

   На сьогодні не існує чітко встановлених нормативів списання літератури. Часто можна зустріти показник 10-12% від загального обсягу фонду, існують й інші нормативи. Проте пам'ятаймо, що у перевантажених фондах губляться документи останніх років, ускладнюється пошук потрібних. Користувач сприймає весь фонд як застарілий через пошарпані та неактуальні видання. Менший за обсягом фонд використовується активніше, якісні показники ефективності його використання вищі.

   Тому радимо взяти до уваги, що:

   - низька обертаність* свідчить про велику кількість застарілої літератури або недостатнє використання бібліотечного фонду;

   - висока обертаність є свідченням невідповідності фонду потребам користувачів або неточностей в обліку даних про фонд. Висока обертаність допускається лише для найбільш активної частини фонду;

   - низький показник обертаності і високі показники читаності** та книгозабезпеченості*** — очевидне перенасичення фондів, у т. ч. застарілою літературою;

   - якщо бібліотека має всі низькі показники, необхідно корінним чином вирішити проблему використання фонду: очистити від дублетної, застарілої і маловикористовуваної літератури, застосувати більш раціональні методи розкриття фонду.

 

   Типові помилки під час визначення обсягу списання:

 1. Кількість літератури, що списується, дорівнює новим надходженням. Оскільки асигнування на поповнення фондів скоротилися, а бібліотечні документи невпинно старіють та зношуються, катастрофічно зростають обсяги пасивної частини фонду. Тому пам'ятаймо: зазначений підхід доцільний у випадку, якщо ви маєте оптимальний за розміром та складом фонд. Коли ж пасивна частина складає 60 - 80 %, списання слід активізувати.

 2. Штучне підтримання нормативу книгозабезпеченості. Бібліотекарі не списують документи, побоюючись падіння цього показника. Норма книгозабезпеченості у разі, коли робота по списанню не проводиться, а надходження становлять досить низький відсоток всього фонду, по суті нічого не варта. Вона лише суто статистично фіксує факт наявності приміром до 10 примірників старих видань на одного користувача. 

   

   Існують такі рекомендації щодо оптимізації бібліотечних фондів:

   - книгозабезпеченість > 15: якісне оновлення фонду при поетапному кількісному скороченні (вибуття перевищує надходження);

   - книгозабезпеченість = 6-15: оновлення активної частини при збереженні існуючого обсягу (вибуття дорівнює надходженню);

   - книгозабезпеченість < 6: інтенсивне якісне оновлення фонду при кількісному збільшенні (вибуття менше надходження).

   

   *ОБЕРТАНІСТЬ КНИЖКОВОГО ФОНДУ (Об) – середнє число видач, яке приходиться на одиницю фонда. Вираховується шляхом ділення кількості книговидач за рік (В) на кількість книг, брошур, журналів та ін. документів, які є на кінець року (Ф). Показник обертаності характеризує ступінь використання книжкового фонду:

Об = В : Ф

Середній показник обертаності - 3-1,4

   **ЧИТАНІСТЬ (Ч) – середнє число книг, виданих одному читачу в рік, вираховується шляхом ділення кількості виданих за рік книг (В) на число читачів, зареєстрованих за рік (А). Показник характеризує інтенсивність читання:

Ч = В : А

Середній показник читання в бібліотеці  -  17-22.

   ***КНИГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ (К) – середня кількість книг, що приходиться на одного зареєстрованого читача. Вираховується шляхом ділення кількості книг, що є в бібліотеці на кінець року (Ф), на число зареєстрованих читачів (А). Показник книгозабезпеченості характеризує величину книжкового фонду по відношенню до числа читачів, тобто його достатність:

К = Ф : А

Книгозабезпеченість в 8-10 - 12 книг